От така вона столиця. З одного боку, десь у швах кишень, у які повїдалися залишки донецькогоо насіння та розсипаного тютюну, сидить відчуття "понаєхавшєго". З іншого боку, я зрозумів дещо. Аби жити тут щасливо, треба відчувати, любити місто, цінувати скарби, що розсипані навколо. Не знаю куди закине доля надалі, та вже знаю (на рівні початковому),
(
Read more... )